Кафедральний собор святого Івана Хрестителя належить до найважливіших барокових пам’яток Трнави. Спочатку він був збудований як храм єзуїтів та історичного Трнавського університету, а сьогодні є кафедральним храмом Трнавської архідієцезії.
За порівняно стриманим двовежовим фасадом ховається багато оздоблений інтер’єр, у якому домінує один із найбільших ранньобарокових дерев’яних вівтарів Центральної Європи. Історія храму тісно пов’язана з єзуїтами, родиною Естергазі, Трнавським університетом і Папою Іваном Павлом II.
1629 – 1637
Будівництво сучасного храму
20,3 м
Висота головного вівтаря
1978
Кафедральний храм Трнавської архідієцезії
2003
Візит Папи Івана Павла II
Чому варто відвідати Кафедральний собор святого Івана Хрестителя
Кафедральний собор святого Івана Хрестителя показує зовсім інше обличчя Трнави, ніж її середньовічні церкви. Монументальний храм був збудований у XVII столітті в новому на той час бароковому стилі та став репрезентативною церквою Трнавського університету.
Найбільше під час відвідування вражає багато оздоблений інтер’єр із монументальним головним вівтарем, ліпним декором, настінними розписами та бічними каплицями. Храм і сьогодні виконує свою первісну духовну функцію, а як кафедральний собор є головним храмом Трнавської архідієцезії.
Фотогалерея
Ранньобароковий храм Трнавського університету
Будівництво сучасного храму розпочалося 1629 року на місці давнішої Церкви святого Івана Хрестителя. Нову церкву збудували для єзуїтів, які діяли у Трнаві від початку XVII століття та готували створення важливого освітнього центру.
Будівництво фінансував угорський палатин Мікулаш Естергазі, а керували ним італійські будівничі Антоніо та П’єтро Спацці. Мулярські роботи завершили 1637 року, а 30 серпня того ж року храм урочисто освятили.
Церква стала частиною комплексу Трнавського університету, заснованого 1635 року кардиналом Петером Пазманем. Тут відбувалися не лише богослужіння, а й академічні урочистості, диспути та випускні церемонії. Саме звідси походить назва Університетська церква, яка використовується й сьогодні.
З архітектурного погляду це монументальний однонавовий храм із бічними каплицями та двовежовим фасадом. Його довжина становить приблизно 61 метр, а висота інтер’єру перевищує 20 метрів.
Собор і сьогодні є діючим храмом
Кафедральний собор святого Івана Хрестителя є діючим кафедральним храмом Трнавської архідієцезії. Відвідувачі можуть також брати участь у відкритих святих месах та інших літургійних богослужіннях. Під час них слід поважати сакральний характер простору та дотримуватися належної тиші.
Один із найбільших ранньобарокових вівтарів Центральної Європи
Головною домінантою інтер’єру є монументальний дерев’яний головний вівтар, створений у 1637–1640 роках. Його висота становить приблизно 20,3 метра, а ширина — 14,8 метра, тому він практично повністю заповнює задню стіну пресбітерію.
Вівтар багато поліхромований і позолочений. Його оздоблення включає 27 більших за людський зріст статуй святих Старого та Нового Завітів, а також численні менші скульптури.
Центральна картина зображує Хрещення Ісуса Христа в Йордані, безпосередньо відсилаючи до покровителя храму — святого Івана Хрестителя. Інші картини показують його народження та Відвідини Дівою Марією святої Єлизавети.
Тема святого Івана Хрестителя продовжується і на склепінні храму, де великі розписи зображують події з його життя, зокрема ув’язнення та смерть.
Від університетської церкви до кафедрального собору
Після скасування ордену єзуїтів у 1773 році та перенесення Трнавського університету до Буди у 1777 році храм утратив свою первісну університетську функцію. Комплекс перейшов під військове управління, а з 1783 року тут мешкали відставні військові. Тому певний час церкву знали також як церкву інвалідів.
Згодом управління храмом кілька разів змінювалося. Тут, серед інших, діяли салезіани, а в 1948–1977 роках храмом опікувалася Парафія святого Миколая.
Важлива зміна настала після створення самостійної словацької церковної провінції. Папа Павло VI 30 грудня 1977 року заснував Трнавську архідієцезію, а наступного року Церква святого Івана Хрестителя стала її кафедральним храмом.
Таким чином вона перейняла функцію, яку в давніші періоди історії Трнави виконував сучасний Дом, тобто Базиліка святого Миколая.
У 2003 році собор під час свого візиту до Словаччини відвідав Папа Іван Павло II. Про цю подію сьогодні нагадує також його бронзова статуя перед храмом.
Чи знали ви?
Під час похорону дружини Мікулаша Естергазі храм освітлювали 1100 ліхтарів
Церква також слугувала місцем поховання родини Естергазі. Коли 1641 року ховали дружину Мікулаша Естергазі Крістіну Нярі, інтер’єр храму, за переказами, був обтягнутий чорним сукном, а навколо катафалка горіло приблизно 1100 ліхтарів.
Кількома роками пізніше у крипті поховали й самого Мікулаша Естергазі та інших представників цього визначного шляхетського роду.
Родина Естергазі та крипта під храмом
Мікулаш Естергазі був не лише меценатом будівництва. За його підтримку єзуїти пообіцяли йому можливість ховати членів родини в новій церкві, тому храм набув також важливої поховальної функції.
У підземній крипті спочивають кілька представників родини Естергазі, зокрема Мікулаш Естергазі та четверо членів роду, які 1652 року загинули в битві проти османів біля Вельке Возокани. Тут також ховали єзуїтів, а згодом і церковних достойників.
Про зв’язок родини Естергазі з храмом нагадують також їхній кам’яний герб над головним входом і дерев’яні поховальні щити — мартуарії, що збереглися в інтер’єрі.
Примітка для відвідувачів: крипта не є частиною звичайного туристичного огляду.
Зверніть увагу
Герб родини Естергазі над порталом
Над головним входом розташований кам’яний герб родини Естергазі. Він нагадує про Мікулаша Естергазі, який фінансував будівництво храму.
Розписи з життя святого Івана Хрестителя
Великі розписи на склепінні зображують події з життя покровителя храму, зокрема його ув’язнення та смерть.
Двоярусні хори
У задній частині храму розташовані двоярусні хори, пов’язані з багатою музичною традицією колишньої університетської церкви.
Мортуарії родини Естергазі
На стінах збереглися дерев’яні поховальні щити, що нагадують про членів родини Естергазі, похованих у крипті храму.
Практична інформація
Адреса:
Univerzitné námestie 602/3, 917 01 Trnava
Вхід:
Безкоштовно
Рекомендована тривалість відвідування:
30 – 45 хвилин
Години відвідування для туристів
- понеділок – п’ятниця: 10:00 – 12:30 та 14:00 – 16:00
- субота: 11:00 – 16:00
- неділя: окремі години для туристичного відвідування не вказані
Розклад святих мес
- понеділок – субота: 7:30
- неділя: 9:30, 11:30
Де знаходиться Кафедральний собор святого Івана Хрестителя
Кафедральний собор святого Івана Хрестителя розташований в історичному центрі Трнави на Univerzitné námestie, безпосередньо поруч із будівлями колишнього Трнавського університету. Від Trojičné námestie до нього приблизно п’ять хвилин пішки. Головний вхід до храму розташований з боку Univerzitné námestie.
Найчастіші запитання
Собор розташований в історичному центрі Трнави на Univerzitné námestie, приблизно за п’ять хвилин ходьби від Trojičné námestie.
Ні. Звичайне туристичне відвідування Кафедрального собору святого Івана Хрестителя є безкоштовним.
Години туристичного відвідування з понеділка до п’ятниці — з 10:00 до 12:30 та з 14:00 до 16:00. У суботу собор відкритий для відвідувачів з 11:00 до 16:00. Відвідувачі також можуть брати участь у відкритих богослужіннях.
Храм був збудований як церква єзуїтів та історичного Трнавського університету, заснованого 1635 року. Тут відбувалися не лише богослужіння, а й університетські урочистості, диспути та випускні церемонії.
Повністю дерев’яний ранньобароковий вівтар 1637–1640 років має приблизно 20,3 метра заввишки та 14,8 метра завширшки. Він належить до найбільших ранньобарокових дерев’яних вівтарів Центральної Європи.
Сучасним кафедральним храмом Трнавської архідієцезії є Кафедральний собор святого Івана Хрестителя. Базиліка святого Миколая виконувала функцію кафедрального храму в давніші періоди історії міста.
Для спокійного огляду інтер’єру, головного вівтаря, бічних каплиць та інших мистецьких деталей рекомендуємо приблизно 30–45 хвилин.